Коротко
Ірландський вовкодав — велична порода, що втілює і силу, і грацію, з жорсткою шерстю та ніжною, гідною манерою. Відомий велетенським зростом, це одна з найбільших порід світу: пси зазвичай не нижчі за 80 см у загривку, хоча багато хто перевищує 89 см. Попри грізний розмір, ірландські вовкодави — ніжні велетні зі спокійним, ласкавим манерами. Вони надзвичайно відані родині та відомі ласкавістю, тож чудові компаньйони для родин із дітьми та іншими тваринами.
Історія та походження
Ірландський вовкодав — давній ірландський хорт, якого використовували для полювання на вовків, лосів і кабанів, і він з'являється в ірландських записах і сагах з перших століть нашої ери. Ірландські вожді дарували цих собак європейським та англійським королям, що допомогло поширити породу і, пізніше, — вичерпати її. До XIX століття вовки зникли й порода майже вимерла; капітан Джордж Грем відновив її з вцілілих ліній та подібних хортів. Породу визнали в Британії 1886 року, і це найвища з усіх порід собак.
Догляд
Ірландські вовкодави мають характерну жорстку шерсть, яка потребує регулярного догляду для гарного стану. Вичісування кілька разів на тиждень допомагає запобігти ковтам і тримати шерсть здоровою. Линяння мінімальне, що робить їх хорошим варіантом для людей із легкою алергією, але іноді потрібні сеанси грумінгу з професіоналом для прибирання відмерлого волосся. Корисні також час від часу купання, але не надто часто, бо надмірне миття позбавляє шерсть природних олій. Попри невибагливість до грумінгу, ірландські вовкодави вибагливі щодо активності. Хоча розмір і сила можуть здаватися ознакою високої енергії, їм потрібна помірна активність, щоб не перевантажувати велике тіло. Короткі щоденні прогулянки та помірні ігри зазвичай достатні для здоров'я. Через чутливість до холоду взимку варто подбати про тепло, і деякі власники одягають їх у теплу куртку чи светр у прохолодному кліматі.
Умови
Як ніжні велетні, ірландські вовкодави потребують багато простору для комфортного руху. Найкраще вони пасують родинам із великими будинками чи ділянками з безпечними дворами, де вони можуть витягнутися й пограти. Спокійна вдача робить їх чудовими компаньйонами для родин із дітьми та іншими тваринами, бо вони зазвичай терплячі й ласкаві. Проте через розмір важливо керувати їхньою активністю й не давати перевтомлюватися, особливо в період зростання. Великий розмір має й певні проблеми зі здоров'ям — коротша тривалість життя (близько 6–8 років) і схильність до хвороб серця, здуття та проблем із суглобами — дисплазія кульшового суглоба. Регулярні візити до ветеринара необхідні для контролю здоров'я, а підтримка здорової ваги важлива, щоб не навантажувати суглоби та органи.
