Коротко
Грейхаунд — найшвидший собака у світі: на короткій дистанції він розвиває близько сімдесяти кілометрів на годину, а вдома це одна з найспокійніших і найпокладливіших порід. Глибокогрудий, довгоногий, створений для одного вибухового ривка, він має тонку, щільно прилеглу шерсть, тонку шкіру й дуже мало підшкірного жиру. Розумний, ніжний, ласкавий і врівноважений, він тихий у домі, багато спить і просить небагато: щоденну прогулянку, м'яку лежанку й безпечне місце, де можна зрідка розігнатися.
Історія та походження
Собаки типу грейхаунда — одні з найдавніших тварин у людському мистецтві: зображення довгоногих вузькомордих хортів є на стінах єгипетських гробниць приблизно 4000 року до н. е., і фахівці, хоч і не одностайно, ведуть походження породи з Близького Сходу. Цькування зайців хортами було пристрастю європейської знаті століттями, а Британія оформила цей спорт і племінну книгу, тому FCI вказує країною походження Велику Британію. У XX столітті грейхаунд став біговим собакою у Британії, Ірландії, США та Австралії, а після занепаду бігів тисячі собак на пенсії знайшли дім як домашні улюбленці — друга, тихіша кар'єра породи.
Догляд
Коротка тонка шерсть майже не потребує догляду: раз на тиждень обтерти гумовою рукавицею або замшею, зрідка скупати й стежити за вухами та кігтями. Шкіра тонка й легко рветься, тому після бігу по жорсткому ґрунту оглядайте лапи й боки, і тримайте собаку в теплі: за такої малої кількості жиру й відсутності підшерстя вона сильно мерзне і взимку не відмовиться від попони. Навантаження в породи особливі: грейхаунду потрібні дві-три звичайні прогулянки на день і, в ідеалі, безпечне огороджене місце для кількох хвилин бігу на повній швидкості кілька разів на тиждень; без цього він теж спокійний, але з цим — це інший собака. Дресируйте м'яко й терпляче: хорти думають самостійно, муштри не терплять, і головне — ніколи не спускайте їх з повідця біля дороги, бо інстинкт погоні переважує все.
Умови
Грейхаунд — класична «борза-лежанка»: він спокійно живе в квартирі, спить до вісімнадцяти годин на добу й майже не шумить, що для собаки такого розміру рідкість. Він ніжний з дітьми та іншими улюбленцями, але через інстинкт погоні дрібних тварин і котів треба знайомити обережно й поступово. Він погано переносить довгу самотність, і його не можна тримати на вулиці чи у вольєрі: шкіра тонка, холоду не радий. Обов'язковий надійний сад із високим глухим парканом або вигул в огородженому полі під наглядом, а сходи й слизькі підлоги в квартирі незручні для літнього собаки. З м'яким місцем для сну й товариством це один із найпростіших великих собак у побуті.
