Коротко
Англійський пойнтер — еталонний лягавий собака: симетричний, витончений атлет, створений для швидкості й витривалості, з короткою, жорсткою та блискучою шерстю лимонно-білого, оранжево-білого, печінково-білого або чорно-білого забарвлення. Виведений, щоб широко обшукувати відкриті угіддя, знаходити дичину й тримати стійку, у полі він уважний, аристократичний і невтомний, а вдома — добрий і рівний. Він лагідний із дітьми й відданий родині, але це справжній робочий собака, якому потрібні серйозний щоденний біг, заняття й товариство. Зі справою й простором для галопу це витончений, ласкавий і безмежно захоплений компаньйон.
Історія та походження
Англійський пойнтер складався у Британії з XVII століття — ймовірно, з іспанських і португальських лягавих, лисячих гончих, крові хортів і сетерів, — щоб вийшов собака, здатний іти далеко попереду мисливців відкритою місцевістю, знаходити дичину й тримати її на твердій стійці. До XVIII–XIX століть він став класичним мисливським собакою британської провінції, відібраним за нюх, хід і витривалість, і його вивозили по всьому світу як основу для інших лягавих порід. Він був серед перших порід, визнаних Кеннел-клубом, і має перший номер у стандартах МФК — первісний лягавий.
Догляд
Шерсть англійського пойнтера тонка, коротка, жорстка й гладка з помітним блиском, тому догляд нескладний: раз на тиждень протерти рукавицею — і сходить відмерла шерсть, а шкіра лишається здоровою; купати варто зрідка, бо часте миття тьмянить шерсть. Після роботи треба оглядати вуха, лапи й очі, а тонка шерсть означає, що собака мерзне і взимку потребує тепла й захисту. Головне — це бігун: йому потрібні справжні щоденні навантаження: вільний галоп у безпечному огородженому місці, довгі прогулянки і, в ідеалі, робота за запахом або польова підготовка, інакше він стане неспокійним і руйнівним. Розумний і старанний, але водночас самостійний, він найкраще вчиться добрими, послідовними й позитивними методами, і йому потрібна ретельна рання соціалізація.
Умови
Англійський пойнтер пасує активним власникам із простором, часом і, в ідеалі, доступом до відкритої місцевості; це не собака для квартири й малорухливого дому. Лагідний, добрий і рівний, він добрий із дітьми й зазвичай з іншими собаками, хоча мисливський інстинкт робить дрібних улюбленців ризикованими, і йому не можна дозволяти бродяжити. З незнайомцями він стриманий, а не агресивний, і сторож із нього поганий. Він міцно прив'язується до родини й погано переносить довгу самотність. Із садом, щоденним бігом і справою — полюванням, польовими випробуваннями, канікросом чи іграми за запахом — це ласкавий, витончений і добронравний компаньйон.
